Підтвердженням своєї турботи про них та визнання нашої
педагогічної праці є: знайомтесь!
Ми всі вчилися потроху,
Чому-небудь і
як-небудь ...
О. С. Пушкін
Якщо на перерві ви випадково
потрапите в навчальну частину, то неодмінно станете очевидцем розмов про
«наболівше» - про чиюсь витівку на уроці, про «абсолютну непідготовленість класу
до уроку», про «чиєсь перше кохання» ... Та хіба мало про що говорять вчителі!
Адже і поза кабінетами ми продовжуємо залишатися вчителями, тому всі наші розмови
і роздуми - про вас, дорогі учні. Але
ось яка дивина: чомусь з часом забуваються всі образи, недоліки, чомусь і ті
учні, які постійно викликали занепокоєння стають такими милими та добрими. Для
нас, вчителів, з часом всі учні стають гідними особистостями. Ми з інтересом та
з радістю готові почути про долю кожного з них. Ми переймаємось їхніми
проблемами та радіємо їх успіхам.
Нежура Назар ліцеїст групи 13, вихованець відділення вільної боротьби та його батько Нежура Ярослав, випускник 1998 року.
| 
Міленко Олександра ліцеїстка групи 42, вихованка відділення волейболу та її мама Федорченко Ірина, випускниця 1999 року.
| |
 Юрін Олексій ліцеїст групи 11, вихованець відділення плавання та його батько Юрін Андрій випускник 2001 року Нагадаємо, що Юрін Андрій був першим ліцеїстом, який отримав МСУ та майстра спорту України міжнародного класу з легкої атлетики |  Бойко Назар ліцеїст групи 42, вихованець відділення греко-римської боротьби та його батько Бойко Максим, випускник 1999 року; |
